Тут може бути Ваша реклама!

Грандіозні ремонти доріг в Україні можуть провалитися: бракує кваліфікованих кадрів

Відповідно до затвердженої Урядом концепції Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування, протягом 2018-2022 років на ремонт старих та будівництво нових доріг в Україні планується спрямувати рекордні 322 млрд грн.

Разом із тим, із регіонів вже надходять сигнали: здійснювати якісні ремонти стає проблемно, бо відсутні кваліфіковані кадри. Нещодавно про брак фахівців-проектувальників та дорожників заявили у міській раді Чернівців. Львівські освітяни теж б’ють на сполох: у держави, зокрема, у профільного міністерства, немає бачення на перспективу щодо потреби підготовки кадрів у сфері дорожнього будівництва. Ніхто не прораховує: скільки робітників та фахівців вищого рівня потрібно для втілення державних планів щодо будівництва, ремонту, експлуатації доріг. На жаль, це стосується й інших сфер економіки.

Натомість експерти з дорожньої галузі зазначають: ремонт і будівництво доріг можуть будівництва ліквідувати безробіття в Україні та зупинити людей виїжджати на заробітки за кордон.

Львівська політехніка ініціювала звернення до міністра інфраструктури України Володимира Омелян з цього питання, створено робочу групу із фахівців університету, яка має запропонувати, як змінити ситуацію.

Кореспондентка поспілкувалася із керівником робочої групи, директором Львівського автомобільно-дорожнього коледжу НУ «Львівська політехніка» Михайлом Брегіном.

 – Пане Михайле, як формується державне замовлення на підготовку кваліфікованих робітників, спеціалістів середньої ланки? Чи є бачення у держави, скільки і яких фахівців потрібно готувати для розвитку української економіки?

 – Коли йдеться про державне замовлення на фахівців для економічного розвитку України в цілому, треба дивитися у перспективу. Замовлення на кадри формує міністерство освіти на замовлення інших міністерств та відомств. Якщо брати бюджетну галузь – освіту, культуру, охорону здоров’я, силовиків – тут більш-менш бачать перспективу, кого і в якій кількості потрібно готувати і які мають бути вимоги до цих фахівців.

Свого часу інші міністерства теж мали відомчі навчальні заклади і формували цю політику. Коли усе перейшло до Міністерства освіти, воно від цього питання відійшло. А навчальним закладам дуже важливо бачити перспективу: які спеціальності відходять, які потрібно впроваджувати нові, які освітні практичні та технологічні вимоги до випускників мають бути. На мою думку, перспективна потреба має формуватися таким чином: є державні програми та стратегії розвитку, відомчі програми та плани профільних міністерств та комітетів, регіональні програми, на основі яких необхідно аналізувати, які напрямки потрібно розвивати. Для прикладу, аграрний напрямок дуже перспективний в Україні – навіть приватні навчальні заклади відкриваються, бо державні за цим не встигають. Дуже перспективний напрямок IT- технологій. Те саме стосується дорожньо-будівельної галузі. Україна – транзитна держава, щоби розвиватися, потрібно мати добру інфраструктуру – дороги. Прийнято закон про Державний дорожній фонд – кошти цільово поступають на будівництво, обслуговування та ремонт доріг. Щорічно на це виділятимуться величезні кошти. В Україні є 47 тис. км доріг державного значення, 123 тис. км доріг місцевого значення, не потрібно забувати і про 250 тис. км комунальних і сільських доріг, які теж треба ремонтувати, обслуговувати, створювати придорожню інфраструктуру, логістику, дбати про безпеку руху. Для цього мають бути фахово підготовлені люди. А з чим ми стикаємося на практиці? Падає престиж спеціальності дорожнього будівельника. Ми торік при плані 20 набрали 14 осіб на дорожнє будівництво. Дуже багато людей виїжджають за кордон – немає водіїв, ремонтників, дорожніх будівельників. Зараз маємо масу дзвінків від роботодавців з проханням надати випускників за всіма спеціальностями. Практикуємо таке, що наші випускники на 4 курсі переходять на індивідуальний план та йдуть працювати, здобувають практичні навики і стають фахівцями.

Якщо є державні програми, міністерські, регіональні, то, напевно, треба прораховувати для їх реалізації потребу, передбачати не тільки фінансові та матеріальні ресурси, а й кадровий потенціал для їх реалізації. Якщо буде кадровий потенціал, то й інвестор в Україну прийде, бо це одна із головних вимог. Виявляється, що цього на перспективу ніхто не розраховує. Дорожньо-будівельних спеціальностей є чимало, але у нас в області жодне училище дорожніх робітників не готує. Навчають лише трактористів та бульдозеристів. Те саме стосується середньої ланки – небагато коледжів та навчальних закладів вищої освіти в Україні готують таких спеціалістів. А треба починати з проектування мостів, тунелів, доріг, здійснювати їх будівництво, експлуатацію, організацію та безпеку руху.

Треба бачити перспективу підготовки кадрів для робітників хоча би на 2 роки наперед, для спеціалістів середньої ланки 3,5-4 роки, для спеціалістів з вищою освітою – 5 років. Потрібні нові методики, навчальні посібники, фахівці, які це можуть викладати. З цим усім є проблеми. Потрібно, щоб викладачі могли проходити стажування, переймати кращий досвід, аби належно підготувати сучасного фахівця дорожньої галузі.

 – Який затребуваний на ринку

 – Так. 20 березня з ініціативи ректора НУ «Львівська політехніка» Юрія Бобала відбулася зустріч з міністром інфраструктури України Володимиром Омеляном. Міністр визнав, що проблема дуже актуальна і потрібно міністерству для виконання своїх програм сформувати випереджаюче замовлення на кадри. Щоб у державних, відомчих і регіональних програмах було передбачена перспектива – скільки готувати фахівців, які нові спеціальності вводити, що змінювати у навчальних планах і програмах, щоб не відставати від сьогоднішнього дня.

 – Хто би мав це бачення на перспективу формувати?

У міністерстві освіти і науки України працювала комісія з розробки концепції розвитку коледжів. Коли ми зустрічалися з першим заступником міністра освіти Володимиром Ковтунцем, він весь час наголошував: «Ми вибиваємо для вас держзамовлення». Не треба вибивати нам замовлення. Напевно, не ми себе мали би відстоювати, а нам би мали замовляти кадри, які потрібно підготувати. Ми б бачили на перспективу – кого і скільки потрібно готувати, які спеціальності закривати, а які відкривати нові. Тоді би ситуація змінилася.

На зустрічі з міністром інфраструктури розглядалося питання: оскільки на сьогодні є пріоритет – дороги, а нема престижності цієї професії, потрібно, щоб спеціальності дорожньо-будівельної галузі (дорожній будівельник, організація дорожнього руху, техніка безпеки, ремонт дорожньо-будівельних машин) були пріоритетними – фінансувалися державою, щоб ці студенти отримували підвищену стипендію. Міністр зауважив: «От ми їх навчимо, а вони виїдуть за кордон». Пропозиція така: можливо, на 3-4 курсі потрібно вже підписувати контракти з тими студентами, доплатити їм до стипендії, але у контракті має бути записано термін роботи за фахом на профільних підприємствах 2-3 роки. Такі механізми мають бути.

Оскільки ми це питання підняли, ректор Львівської політехніки сформував робочу групу, у яку входять досвідчені професори – завідувачі кафедрами політехніки. Розроблено конкретні пропозиції за наслідками зустрічі в міністра.

Наше звернення до міністра інфраструктури підтримав голова ЛОДА Олег Синютка. Відбулася зустріч із заступником голови ЛОДА Іриною Гримак та керівником департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Романом Кокотайлом. Розглядається питання проведення спільної зустрічі працедавців дорожньої галузі, представників навчальних закладів – коледжів, ПТУ. Ми б хотіли почути від працедавців, які у них є проблеми у кадровому забезпеченні, які вимоги вони ставлять, що з нашого боку потрібно змінити у навчальних планах та програмах, які спеціалізації вводити.

Ще одне, з чим міністр погодився – міністерство мало би підтримати навчально-матеріальну базу навчальних закладів, бо те, що ми маємо – це далеко позавчорашній день. Але будівельна техніка дуже дорога. У коледжу є великий полігон, площею майже 4 га, на вул. Зеленій у Львові. Ми запропонували створити там центр обслуговування дорожньо-будівельної техніки, яку би можна було фахово обслуговувати на госпрозрахунку. Одночасно там зможуть проходити практику студенти коледжу, Львівської політехніки. Там можна проводити презентації, різні конференції. Або можна було би віддавати техніку в оренду, виконувати певні види робіт. Щоб студенти отримували практичні навики. Міністр погодився, що такі речі потрібно підтримувати фінансово. Створити три-чотири таких центри в Україні, де можна було б на належному рівні готувати фахівців.

 – Кабмін схвалив зміни до закону щодо формування регіонального замовлення на підготовку кадрів. Чи це вже діє на практиці?

 – У регіонах опитали багатьох підприємців, вивчили потребу ринку праці на сьогодні, але це не вихід. Зробили замовлення на кадри у системі професійно-технічної освіти, яка тепер з фінансується з місцевого бюджету. Але тут парадокс. У Львові близько 20 ПТУ, які фінансуються з міського бюджету, решту – в області. Але у ПТУ Львова більшість учнів є з області – виникає конфлікт інтересів, чому місто має оплачувати їх навчання? Так само в області. До прикладу, є Стрийське ВПУ 35, яке готує майстрів бурильних машин для нафтовидобутку. Воно набирає студентів зі всієї України, а область має фінансувати. Певні спеціальності мали б фінансуватися напряму з Державного бюджету. Міністерство освіти робить певні кроки в цьому напрямку, затвердивши перелік спеціальностей загальнодержавного значення, однак чіткого і зрозумілого механізму щодо регіонального замовлення на кадри немає. Треба «вибити» своє замовлення, щоб забезпечити роботою людей і навчальний заклад. Так би не мало бути. Немає уповноваженого органу, який би міг це планувати, бачачи потребу на перспективу.

 – Який дефіцит кадрів у сфері дорожнього будівництва?

 – Чіткого обліку чи даних на даний час та перспективу ми не маємо, однак, як уже згадувалося, все частіше до нас звертаються працедавці, у яких є потреба у працівниках дорожньої галузі, ремонту та обслуговуванні дорожньої техніки та автомобілів. Ми другий рік практикуємо елемент дуальної освіти – підписуємо тристоронню угоду: коледж, працедавець, студент – із конкретними зобов’язаннями кожної сторін Для студента готується індивідуальний план занять, і він має змогу вже працювати за фахом на фірмах «Автомагістраль», «Онур» та інших. На початковому етапі отримують зарплату 7,5-8 тис. грн. Хто себе добре проявить, отримує вищу посаду – 12-15 тис. грн. Але це мав би бути цивілізований зв’язок, як це є на Заході. Коли фірми і підприємства зацікавлені підтримати навчальні заклади, які готують для них фахівців.

 Думки до теми

 Сергій Солодкий, завідувач кафедри «Автомобільні дороги та мости» НУ «Львівська політехніка», доктор технічних наук, професор:

Обсяг інвестицій у дорожню галузь зростає з кожним роком. На ринок виходять приватні компанії із сучасною технікою та обладнанням, проте без кваліфікованих фахівців всіх рівнів: від дорожнього робітника до виконроба і технічно грамотного керівника. Створення Дорожнього фонду надає перспективи і гарантії компаніям, які мають наміри проектувати, будувати та експлуатувати автомобільні дороги та штучні споруди. Тому ця тенденція буде поглиблюватися.

Кафедра «Автомобільні дороги та мости» Національного університету «Львівська політехніка» щорічно випускає близько 30 магістрів за спеціальністю «Автомобільні дороги та аеродроми» та 12 магістрів за спеціальністю «Мости і транспортні тунелі». Для західного регіону України цього недостатньо. І свідченням цього є постійні прохання керівників компаній надати їм випускників для роботи в галузі проектування, будівництва, ремонту та експлуатації автомобільних доріг і мостів. Найбільш успішні студенти знаходять роботу за спеціальністю ще під час навчання. У 2017 році здобути другу вищу освіту за спеціальністю «Автомобільні дороги та аеродроми» в НУ «Львівська політехніка» виявили близько 25 фахівців, які вже працюють в галузі.

 Можливі шляхи вирішення кадрової проблеми:

  - підготовку фахівців за спеціальностями «Автомобільні дороги та аеродроми» та «Мости і транспортні тунелі» визнати в Україні пріоритетною та організувати навчання, зокрема, в НУ «Львівська політехніка» цільової групи за державним замовленням із виплатою стипендії і зобов’язанням після закінчення університету відпрацювати 3-5 років в системі Укравтодору;

  - передбачити щорічне державне замовлення для випускників автодорожніх коледжів (Львів, Надвірна, Кам’янець-Подільський, тощо) з метою навчання за скороченим терміном для здобуття ОКР «бакалавр» і «магістр» на кафедрі «Автомобільні дороги та мости» НУ «Львівська політехніка»;

  - виділити кошти з «Дорожнього фонду» для комплектування навчальних і наукових лабораторій випускових кафедр університетів сучасним обладнанням для діагностики та випробування конструктивних елементів доріг і штучних споруд, дорожньо-будівельних матеріалів, конструкцій, ґрунтів;

  - пропагувати на рівні держави важливість професії будівельника доріг і мостів, яка у світі є вельми престижною і високооплачуваною, а також розуміння, що без сучасних доріг і мостів Україна не буде повноцінною європейською державою;

  - надавати працівникам дорожньої галузі, які працюють в складних умовах і ненормований робочий день, додаткові соціальні гарантії.

Розгортання дорожнього будівництва дасть поштовх для суміжних галузей і створить умови для працевлаштування великої кількості робітників, механізаторів, інженерів, проектувальників, вчених тощо.

 Роман Лютий, керівник з організації та безпеки руху фірми «Онур»:

Розвивати цей напрямок в освіті конче потрібно. Усі бачать стан українських доріг. Загалом в Україні занедбані дороги – не було належної уваги, достатньо коштів на утримання доріг. Тому зараз, як ніколи, на часі дорожні спеціальності. Думаю, з року у рік будівництво і ремонт доріг будуть зростати, і такі спеціалісти будуть завжди потрібні.

За матеріалами:  https://zik.ua

 

Грандіозні ремонти доріг можуть провалитися: бракує кваліфікованих кадрів

Онлайн Консультація
close
* поля для обов’язкового заповнення